Персональний сайт кандидата історичних наук Ігоря Кондратьєва ::Нотатки з історії Любеча::
Сьогодні:
  
 
         

        

 "В контакті" "Фейсбук" "Твіттер" Однокласники Живий журнал Google+ Blogger
  На головну сторінку
Розділ 1 :"ЧНПУ ім.Т.Г.Шевченка"
  Будьмо знайомі
 Інститут історії ЧНПУ
 Кафедра всесвітньої історії
Розділ 2 :"Учбові курси"
 2 курс: Історія країн АА
 3 курс: Нова історія країн АА
 Глобальні пробл. сучасності
Розділ 3 :"Наукова робота"
 Публікації автора
 Посилання, рецензії
 Наукові конференції, семінари
 Розділ 4: "З історії Любеча "
 Нотатки з історії Любеча
 Родоводи любецької шляхти
 Насел. пункти любецької окр.
 Internet-ресурси з іст. України
Розділ 5 :"Публіцистика, газетні статті"
 Публіцистика, газетні статті
  Відеоканал "Історик"

Гостьова книга

Статистика
Яндекс.Метрика

Мій банер
Персональний сайт історика І.В.Кондратьєва

E-mail:
kondratch@online.ua

Фрагмент пісні про Любеч


Нотатки з історії Любеча

     

Старовинна топографічна карта Любеча     Безсумнівно, що історичні довідники та енциклопедії відігрівають важливу комунікативну функцію, є універсальним джерелом знань. Саме з довідково-енциклопедичної літератури допитливий турист починає знайомитись з історією відвідуваного краю, до енциклопедій, як універсальної систематизованої збірки знань, звертаються школярі та науковці, на основі енциклопедій розробляються путівники, розміщують інформацію на офіційних веб-сайтах органи державної влади. Саме тому, матеріали наведені у енциклопедичних виданнях не повинні містити жодних помилок чи неточностей.
    На жаль, але історія Любеча у литовсько-польську та козацьку добу, що знайшла своє відображення у історичних довідково-енциклопедичні виданнях, містить чимало неточностей, а подекуди й прикрих помилок. Чи не найбільше знаходимо їх в енциклопедичному довідникові “Чернігівщина”:

“У 50-і рр. 14 ст. Любеч загарбало Велике князівство Литовське. На початку 16 ст. відійшов до Росії. За Деулінським перемир’ям 1618 р. Любеч підпав під владу Польщі. З 1654 – у складі Лівобережної України возз’єднаний з Росією. З 1648 (з перервами) – сотенне містечко Чернігівського полку…” .

    Цікаво, що приєднання Любеча до Великого князівства Литовського відбулося не у середині
50-х рр. ХІV ст., а десь між 1355 та 1362 рр. Авторами довідника обійдене, що щонайменше з середини ХІV ст. Любеч входив до складу Київського князівства, а з 1471 р. – Київського воєводства. Тоді ж Любеч став центром волості. Нарешті, Любеч входив до складу Московської держави лише у 1500 -1508 рр., а не до 1618 р. (!). У 1569 р. Любеч увійшов до складу Речі Посполитої і став центром староства Київського воєводства. У 1648 р., як сотенний центр, увійшов до складу Гетьманщини ( у 1649-1652 рр. був зайнятий литовською армією ).
    Набагато більшим рівнем історичної достовірності відрізняється стаття з історії Любеча у виданні ”История городов и сел Украинской ССР: Черниговская область”:

“Воспользовавшись феодальной раздробленностью и ослаблением Руси, великий князь Ольгерд в 50-е годы ХІV в. захватил Чернигово-Северщину, в т.ч. Любеч. Во второй половине ХІV – ХV вв. Любеч переходил от одного феодала к другому. В 1500-1503 гг. вся Чернигово-Северщина отошла к Русскому государству, но в 1508 г. литовским феодалам удалось вновь овладеть Любечем. После Люблинской унии 1569 г. он вошел в состав Киевского, с 1635 г. – Черниговского, а с 1646 г. – Смоленского воеводства Речи Посполитой…. В июне 1648 г. Любеч был освобожден от господства польско-литовской шляхты и стал сотенным местечком Черниговского полка” .

    Уточнимо, що Любецька волость належала до Київського воєводства і до 1569 р. і увійшла разом з ним до Речі Посполитої набувши статус староства. Любецьке староство ніколи (!) не належало до складу Чернігівського воєводства. Нарешті, 1648 р. від “панування” польсько-литовської шляхти місто звільняла здебільшого таж сама “польсько-литовська” шляхта Любецького староства, яка перейшла на бік козацького війська. Звісно, сприйняття нових політичних умов розділило цю спільноту, частина любецької шляхти залишилась вірною Речі Посполитій. Але саме представники любецької шляхти ( козаки-шляхта ) до кінця ХVІІІ ст. формували козацьку старшину Чернігівського полку.
    Навіть пропорційно литовсько-польська та козацька доба висвітлені у довідниках найменше.

Наприклад, у довідникові “Чернігівщина” стаття присвячена історії Любеча містить 15% тексту про давньоруський Любеч (літописному Любечу присвячена ще й окрема розвідка), 4% - про литовсько-польську добу, 5% - козацьку, 33% - це історія міста у ХІХ ст., нарешті, 43% наведеного матеріалу присвячено ХХ ст. . Схожі пропорції має стаття про Любеч у виданні ”История городов и сел Украинской ССР: Черниговская область”: археологічним пам’яткам регіону та давньоруському Любечу присвячено 11% тексту, литовсько-польській добі – 3%, історії періоду Гетьманщини – 11%, історії міста у ХІХ ст. – 10%, радянському періоду – 65% .









     







На початок сторінки


Корисні Internet-ресурси:
Древній Любеч Блог Олександра Соломахи Діаріуш житомирського газетяра Родословец Хорошкевичей Співтовариство "Любеч наш рідний" Історія Чернігівської землі Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" Пам’ятні місця України: 
храми, церкви, костьоли, замки, фортеці,
монастирі, печери України; опис, історія, 
ексклюзивні фотографії, плани, 
старинні фотографіх, статті... Офіційний веб-сайт Українського інституту національної пам Новини України та світу. Новости Украины и мира ЧООНСКУ
Hosted by uCoz
  Кондратьєв І.В.